Історія справи

Постанова ВССУ від 27.05.2026 року у справі №303/2687/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року

м. Київ

справа № 303/2687/24

провадження № 61-5128св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача Литвиненко І. В.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Міністерство юстиції України,

треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Вімерт Владислав Іванович,

розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Міністерства юстиції України та представника ОСОБА_2 - адвоката Пітуха Василя Івановича, на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 вересня 2024 року під головуванням судді Мирошниченка Ю. М. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 березня 2025 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Мацунича М. В., Собослоя Г. Г., у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Вімерт Владислав Іванович, про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 20 вересня 2023 року № 3372/5;

- зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису стосовно рішення від 30 березня 2023 року № 67007421 приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Вімерта В. І. про державну реєстрацію прав, яке анульовано наказом Міністерства юстиції України від 20 вересня 2023 року № 3372/5.

2. В обґрунтування вимог вказував, що 26 серпня 2005 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу житлового котеджу разом із земельною ділянкою, відповідно до умов якого ОСОБА_1 купив житловий котедж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 185,5 кв. м, житловою площею 139,4 кв. м.

Пунктом 1 вказаного договору купівлі-продажу передбачено, що разом з житловим котеджем продається майнове право на частину земельної ділянки під котеджем площею 0,1409 га, для рекреаційного призначення (будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 »).

Зазначав, що протягом 2006-2008 років позивач збудував на цій ділянці ще один будинок площею 162,7 кв. м.

14 травня 2008 року ОСОБА_3 (сторона 1), ОСОБА_1 (сторона 2) та ОСОБА_4 (сторона 3) уклали договір міни.

Зокрема, на підставі цього договору міни позивач обміняв свій котедж № 38-а, загальною площею 185,5 кв. м, та земельну ділянку (за виключенням тієї частини, на якій розташований будинок площею 162,7 кв. м), на житловий котедж і земельну ділянку площею 0,11 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 погодився із таким поділом земельної ділянки та спорів між ними з цього приводу не виникало. Позивач користується своїм будинком площею 162,7 кв. м з часу його зведення та відповідною частиною ділянки, на якій він розташований і нерозривно пов`язаний. Такий будинок площею 162,7 кв. м не переходив до ОСОБА_3 за договором міни від 14 травня 2008 року.

Враховуючи умови договору міни, ОСОБА_1 розробив технічну документацію на земельну ділянку 2122755502:01:003:0429, площею 0,1052 га, а на решту земельної ділянки площею 0,0048 га, на якій розташований будинок площею 162,7 кв. м, розробив окрему документацію та внесено відповідні відомості до Державного земельного кадастру з присвоєнням цій ділянці окремого кадастрового номера 2122755500:12:000:0091, площею 0,0048 га.

Вказував, що на підставі договору міни та відомостей із Державного земельного кадастру від 28 березня 2023 року, приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Вімерт В. І. як державним реєстратором прийнято рішення від 30 березня 2023 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0048 га з кадастровим номером 2122755500:12:000:0091.

Проте, у вересні 2023 року він дізнався, що за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 (спадкоємиця ОСОБА_3 ) Міністерство юстиції України прийняло наказ від 20 вересня 2023 року № 3372/5, яким анульовано рішення реєстратора (приватного нотаріуса) Вімерт В. І. від 30 березня 2023 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0048 га з кадастровим номером 2122755500:12:000:0091.

Спірний наказ Міністерства юстиції України є незаконним та протиправним. Вказував, що ОСОБА_2 подала скаргу до Міністерства юстиції України 25 липня 2023 року з пропуском двомісячного строку з дня, коли ОСОБА_2 дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав. При цьому, ОСОБА_2 дізналася про порушення своїх прав у квітні 2023 року.

Крім того, Міністерство юстиції України належним чином не повідомило ОСОБА_1 про розгляд скарги ОСОБА_2 , а тому його позбавили можливості взяти участь у засіданні колегії та надати відповідні письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

Позивач вказував, що оспорюваний наказ Міністерства юстиції України ґрунтується на спотворених ОСОБА_2 обставинах, що вона успадкувала після смерті батька ОСОБА_5 права на спірну земельну ділянку, однак така земельна ділянка площею 0,0048 га не входила до складу спадщини, нерозривно пов`язана із будинком ОСОБА_1 з часу його будівництва.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області рішенням від 17 вересня 2024 року позов задовольнив.

4. Визнав протиправним та скасував наказ Міністерства юстиції України від 20 вересня 2023 року № 3372/5.

5. Зобов`язав Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису стосовно рішення приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Вімерта В. І. від 30 березня 2023 року № 67007421 про державну реєстрацію прав, яке анульовано наказом Міністерства юстиції України від 20 вересня 2023 року № 3372/5.

6. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

7. Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що ОСОБА_1 , як заінтересована особа, був позбавлений можливості взяти участь у розгляді скарги, яка подана з порушенням встановленого законом строку, що є істотним порушенням процедури розгляду скарги, які ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.

8. Закарпатський апеляційний суд постановою від 18 березня 2025 року апеляційні скарги Міністерства юстиції України, в інтересах якого діяла ОСОБА_6 , та ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв адвокат Пітух В. І., задовольнив частково.

9. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 вересня 2024 року в частині зобов`язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису стосовно рішення приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Вімерта В. І. від 30 березня 2023 року № 67007421 про державну реєстрацію прав, яке анульовано наказом Міністерства юстиції України від 20 вересня 2023 року № 3372/5 скасував та у задоволенні цієї вимоги відмовив. В іншій частині рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 вересня 2024 року залишив без змін.

10. Апеляційний суд встановивши обставини стосовно допущених Міністерством юстиції України порушень при розгляді скарги ОСОБА_2 , закінчення встановленого законом строку подачі скарги, а також те, що висновки Міністерства юстиції України суперечать фактичним обставинам, встановленим судовими рішеннями у справі № 303/5984/23, а ОСОБА_2 не довела, що її права порушено у зв`язку з прийняттям оскаржуваного нею рішення приватного нотаріуса Вімерта В. І. від 30 березня 2023 року, суд вважав, що рішення суду в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 20 вересня 2023 року № 3372/5 необхідно залишити без змін. Разом з тим, оскільки скасування наказу Міністерства юстиції України внаслідок допущених порушень при розгляді скарги у сфері державної реєстрації є підставою для нового розгляду скарги, відповідно до пункту 17 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядку № 1128), тому рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису стосовно рішення приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Вімерта В. І. від 30 березня 2023 року № 67007421 про державну реєстрацію прав через неправильне застосування норм матеріального права підлягало скасуванню та залишенню без задоволення.

11. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь Міністерства юстиції України в якості відповідача у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

12. Апеляційний суд зазначив, що у цьому спорі ОСОБА_2 не є особою, за якою було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0048 га, кадастровий номер 2122755500:12:000:0091, не є особою щодо якої здійснено інший аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на спірну земельну ділянку. При цьому за обставинами цієї справи, з урахуванням преюдиційних обставин, встановлених судовими рішеннями у справі № 303/5984/23, встановлено, що ОСОБА_1 правомірно реалізував своє право зареєструвати за собою право власності на частину земельної ділянки площею 0,0048 га (кадастровий номер 2122755500:12:000:0091), що становила залишок від загальної площі 0,11 га, яка мала перейти йому у користування з урахуванням умов договору міни від 14 травня 2008 року. Саме на вказаній земельній ділянці площею 0,0048 га (кадастровий номер 2122755500:12:000:0091), ОСОБА_1 збудував житловий будинок загальною площею 162,7 кв. м, і саме ОСОБА_1 має право на оформлення цього будинку у свою власність. Судовими рішеннями, що набрали законної сили, констатовано, що реєстрація за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок, загальною площею 162,7 кв. м була незаконною та порушувала права ОСОБА_1 .

13. Відтак, ОСОБА_2 не має жодних прав як щодо житлового будинку, загальною площею 162,7 кв. м, так і щодо земельної ділянки, на якій розташований такий будинок площею 0,0048 га, кадастровий номер 2122755500:12:000:0091. Отже, у цій справі ОСОБА_2 правильно залучено третьою особою без самостійних вимог.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг

14. У квітні 2025 року Міністерство юстиції України подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 вересня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 березня 2025 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

15. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, визначені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

16. Заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі № 910/574/22, від 29 серпня 2022 року у справі № 160/4731/20, від 29 квітня 2020 року у справі № 826/15358/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 826/6720/17.

17. Міністерство юстиції України виконало вимоги Порядку № 1128 щодо повідомлення про розгляд скарги, оскільки аналіз чинного законодавства свідчить, що розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України є належним та основним способом повідомлення. В розпорядженні Міністерства юстиції України були відсутні відомості про номер телефону та електронну адресу ОСОБА_1 , оскільки ці дані не зазначено у скарзі, не повідомлено заінтересованою особою.

18. Колегія Міністерства юстиції України зауважила, що предметом договору міни є житлові котеджі, а тому вказаний договір не є підставою набуття права власності на земельну ділянку. Крім того, оскаржене рішення про реєстрацію прийняте приватним нотаріусом з очевидними порушеннями законодавства у сфері державної реєстрації прав, оскільки прийнято на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а тому є підстави для його анулювання.

19. Також, посилання суду на висновки, викладені у справі № 303/5984/23 є недоречними, оскільки під час розгляду скарги ОСОБА_2 , рішення у зазначеній справі не було ухвалено.

20. 24 липня 2023 року ОСОБА_2 дізналася про проведення саме державної реєстрації права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі прав, а не в Державному земельному кадастрі, тому скаргу подано з дотриманням строків.

21. Міністерство юстиції України не може бути єдиним відповідачем у цій справі, оскільки спір існує між особою, яка звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргою, вважаючи свої права порушеними ( ОСОБА_2 ), та особою, за якою проведено реєстрацію речового права ( ОСОБА_1 ).

22. У квітні 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Пітух В. І., подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 вересня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 березня 2025 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

23. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, визначені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

24. Представник заявника зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2025 року у справі № 910/2546/22, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 910/7122/17, від 19 червня 2019 року у справі № 802/385/18-а, від 17 лютого 2021 року у справі № 821/669/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 1840/3241/18, від 29 травня 2019 року у справі № 826/9341/17, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, від 05 червня 2019 року у справі № 392/1829/17, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13, від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20, від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц, від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі

№ 757/34482/19-ц, від 03 березня 2021 року у справі № 707/477/20, від 31 серпня 2022 року у справі № 592/4422/20, від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18, від 29 серпня 2019 року у справі № 910/10984/18, від 11 червня 2020 року у справі № 910/10006/19, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17, від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц, від 18 липня 2018 року у справі № 143/280/17, від 20 серпня 2020 року у справі № 914/1680/18, від 03 липня 2018 року у справі № 802/1421/17-а, від 16 березня 2023 року у справі № 910/574/22, від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц, від 17 квітня 2024 року у справі № 810/15770/21.

25. Апеляційний суд не розглянув подані клопотання про допит свідків, зокрема, голови Чинадіївської селищної ради та приватного нотаріуса Вімерта В. І.

26. Вирішення цієї справи має визначальне значення для правильного вирішення справи № 303/3132/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про скасування запису у поземельній книзі стосовно спірної земельної ділянки.

27. Суд першої інстанції помилково розглянув цю справу у спрощеному позовному провадженні та відніс спір до категорії справ незначної складності.

28. Оскаржене рішення прийняте приватним нотаріусом Вімертом В. І. з порушеннями законодавства у сфері державної реєстрації прав, оскільки прийнято на підставі документів, які не встановлюють набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

29. ОСОБА_2 дізналася про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі прав за ОСОБА_1 24 липня 2023 року, тому скаргу подала з дотриманням строків.

30. Суди попередніх інстанцій безпідставно послались на встановлені судами обставини у справі № 303/5984/23.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

31. У червні 2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Йосипчука О. В., до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Пітуха В. І., в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

32. Зазначає, що ОСОБА_3 на праві власності не належала в цілому земельна ділянка площею 0,3509 га, і відповідно, після смерті останнього не була і не могла бути успадкована ОСОБА_2 , так як вона не входила до спадкової маси.

33. Висновки Колегії Міністерства юстиції України суперечать фактичним обставинам, встановленим судами у справі № 303/5984/23.

34. Оскільки до Міністерства юстиції України скаргу подано особою, права якої рішенням приватного нотаріуса Вімерта В. І. від 30 березня 2023 року не порушені, а також подана після спливу двомісячного строку для подання скарги, то така скарга підлягала залишенню без розгляду.

35. Відповідачка не повідомила позивача, як заінтересовану особу, про надходження скарги від ОСОБА_2 та про призначення її до розгляду, чим порушено його право на ознайомлення з матеріалами скарги, надання відповідних пояснень, доказів на їх обґрунтування з метою її повного та об`єктивного розгляду.

36. В цій справі позивач не заявляв жодних вимог до ОСОБА_2 , тому належним відповідачем є Міністерство юстиції України. При цьому, ОСОБА_2 не є особою, за якою було зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку та щодо якої здійснено інший аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку.

37. В судовому засіданні апеляційного суду 18 березня 2025 року адвокат Пітух В. І. повідомив, що відпала потреба в допиті свідка голови Чинадіївської селищної ради, тому доводи касаційної скарги з цього приводу безпідставні.

38. Ця справа розглянута судом в порядку загального позовного провадження.

Рух справи в суді касаційної інстанції

39. Верховний Суд ухвалою від 07 травня 2025 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.

40. 29 травня 2025 року цивільна справа № 303/2687/24 надійшла до Верховного Суду.

41. Верховний Суд ухвалою від 25 травня 2026 року справу призначив до розгляду колегією у складі п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, з`ясовані судами

42. 26 серпня 2005 року ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) уклали договір купівлі-продажу житлового котеджу разом із земельною ділянкою, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Вімерт В. І. за реєстровим № 1930, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив належний продавцю житловий котедж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 185,5 кв. м, житловою площею 139,4 кв. м.

43. Пунктом 1 вказаного договору купівлі-продажу передбачено, що разом з житловим котеджем продається майнове право на частину земельної ділянки під котеджем площею 0,1409 га, для рекреаційного призначення (будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 »).

44. 14 травня 2008 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Вімерт В. І. за реєстровим № 900.

45. Пунктом 1 вказаного договору міни передбачено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 міняють належне їм на праві приватної власності нерухоме майно:

ОСОБА_3 - житловий котедж із земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з житловим котеджем міняється майнове право на частину земельної ділянки під котеджем площею 0,10 га, для рекреаційного призначення (будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 »);

ОСОБА_1 - котедж із земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з житловим котеджем міняється майнове право на частину земельної ділянки під котеджем площею 0,1409 га, для рекреаційного призначення (будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 »);

ОСОБА_4 - житловий котедж із земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з житловим котеджем міняється майнове право на частину земельної ділянки під котеджем площею 0,11 га, для рекреаційного призначення (будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 »).

46. Відповідно до пункту 5 договору міни право власності виникає:

у ОСОБА_3 на житловий котедж (разом з правом на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 );

у ОСОБА_1 на житловий котедж (разом з правом на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 );

у ОСОБА_4 на житловий котедж (разом з правом на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ).

47. ОСОБА_1 розробив технічну документацію на земельну ділянку 2122755502:01:003:0429, площа якої становить 0,1052 га, та яка є на 0,0048 га меншою від площі, що зазначена в договорі міни від 14 травня 2008 року (0,11 га).

48. На решту земельної ділянки, площею 0,0048 га, на якій розташований збудований ОСОБА_1 житловий будинок, площею 162,7 кв. м, він розробив окрему документацію та внесено відповідні відомості до Державного земельного кадастру з присвоєнням цій ділянці окремого кадастрового номера 2122755500:12:000:0091, площею 0,0048 га.

49. 28 березня 2023 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 2122755500:12:000:0091, площею 0,0048 га, на підставі рішення приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Вімерта В. І. від 30 березня 2023 року № 67007421 про державну реєстрацію прав, що стверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 травня 2023 року № 332039797.

50. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області Мангура Р. В., у якому просив:

- скасувати рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області Мангури Р. В. від 06 грудня 2022 року за № 65685013 щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на житловий будинок, загальною площею 162,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2666527821040);

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок, загальною площею 162,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2666527821040, запис про право власності від 01 грудня 2022 року № 48621560), з припиненням права власності ОСОБА_2 на вказаний об`єкт нерухомого майна.

51. Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області рішенням від 24 серпня 2023 року у справі № 303/5984/23, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 07 травня 2024 року та постановою Верховного Суду від 05 березня 2025 року, позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

52. Скасував рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області Мангура Р. В. від 06 грудня 2022 року за № 65685013 державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на житловий будинок, загальною площею 162,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2666527821040).

53. Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок, загальною площею 162,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2666527821040, запис про право власності від 01 грудня 2022 року № 48621560), з припиненням права власності ОСОБА_2 на вказаний об`єкт нерухомого майна.

54. У задоволені позову ОСОБА_1 до державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області Мангура Р. В. відмовив.

55. Цими судовими рішеннями у справі № 303/5984/23 встановлено, що позивач ОСОБА_1 реалізував своє право та зареєстрував за собою право власності на частину земельної ділянки, площею 0,0048 га (кадастровий номер 2122755500:12:000:0091), що становила залишок від загальної площі 0,11 га, яка мала перейти йому у користування відповідно до умов договору міни від 14 травня 2008 року.

56. Фактичне місцезнаходження спірного будинку, загальною площею 162,7 кв. м на земельній ділянці площею 0,0048 га з кадастровим номером 2122755500:12:000:0091 підтверджено даними наявних у справі графічних та схематичних матеріалів технічної документації.

57. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, суди дійшли висновків, що суб`єктом речового права власності на земельну ділянку площею 0,11 га був ОСОБА_1 , тому він і повинен набути право власності на збудовані на такій земельній ділянці об`єкти, в даному випадку спірний житловий будинок загальною площею 162,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , а порушення права власності позивача відбулося внаслідок незаконної державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_2 .

58. Судовими рішеннями, що набрали чинності, констатовано, що реєстрація за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок, загальною площею 162,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , була незаконною та порушувала права дійсного його власника ОСОБА_1 .

59. 25 липня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргою на дії державного реєстратора, в якій просила скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Вімерта В. І. за № 49762118 від 28 березня 2023 року, який зареєстрував право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0048 га з кадастровим номером 2122755500:12:000:0091 та відкрив розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 2713600121227; тимчасово блокувати доступ державного реєстратора приватного нотаріуса Вімерта В. І. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

60. У скарзі ОСОБА_2 посилалася на те, що дії приватного нотаріуса Вімерта В. І. суперечать нормам законодавства України, оскільки реєстрація права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 2122755500:12:000:0091 на підставі договору міни від 14 травня 2008 року № 900, який не є правовстановлюючим документом на цю земельну ділянку, призвела до позбавлення її права на спадкове майно, а саме на оформлення свідоцтва на право на спадщину на земельну ділянку площею 0,0057 га для рекреаційного призначення (будівництва та обслуговування спортивного оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 »).

61. 29 серпня 2023 року Міністерство юстиції України повідомило ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Вімерта В. І. про дату, час та місце розгляду скарги засобами електронної пошти.

62. 07 вересня 2023 року посадовою особою міністерства складено акт про неможливість здійснення повідомлення приватного нотаріуса Вімерта В. І. телефонограмою щодо засідання Центральної Колегії 14 вересня 2023 року.

63. 14 вересня 2023 року відбулося засідання Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія), на якому розглянуто скаргу ОСОБА_2 та ухвалено відповідний висновок.

64. На підставі цього висновку Міністерством юстиції України видано наказ від 20 вересня 2023 року № 3372/5, згідно з яким скаргу ОСОБА_2 задоволено. Визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 30 березня 2023 року № 67007421 приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Вімерта В. І. Тимчасово блоковано приватному нотаріусу Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Вімерту В. І. доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць.

65. У грудні 2023 року ОСОБА_1 звертався до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2 та приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Вімерт В. І., про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії. Позовні вимоги були аналогічними тим вимогам, які розглядаються у цій справі. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року провадження у справі закрито та роз`яснено позивачу, що цю справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

66. Під час розгляду цієї цивільної справи суд першої інстанції оглянув офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, на якому 29 серпня 2023 року розміщено повідомлення такого змісту: «14 вересня 2023 року відбудеться засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, на якому будуть розглянуті скарги, перелік яких наведений нижче. Перелік скарг, призначених до розгляду: Розгляд скарги ОСОБА_2 від 25 липня 2023 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2023 року за № СК-2997-23. Тип об`єкта нерухомого майна: земельна ділянка з кадастровим номером 2122755500:12:000:0091. Суб`єкт оскарження: приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Вімерт Владислав Іванович. Заінтересовані особи: ОСОБА_1 ».

Позиція Верховного Суду

67. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

68. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

69. Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

70. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

71. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

72. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

73. Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

74. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

75. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

76. Відповідно до частин першої, десятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

77. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

78. Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).

79. Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

80. У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

81. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

82. Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

83. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 вересня 2025 року у справі № 910/2546/22 вирішувала, зокрема питання щодо складу сторін у спорі про скасування наказу Міністерства юстиції України, яким були скасовані рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав та дійшла висновку, що Міністерство юстиції України не може бути єдиним відповідачем у цьому випадку незалежно від доводів та підстав позову, оскільки з ним у позивача відсутній спір про речові права на майно.

84. Вказані висновки Великої Палати Верховного Суду, застосовані Верховним Судом у постановах від 08 жовтня 2025 року у справі № 757/51866/19-ц, від 15 жовтня 2025 року у справі № 757/1142/24-ц, від 29 жовтня 2025 року у справі

№ 757/39784/23-ц та підлягають врахуванню відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України.

85. У справі, яка переглядається, спір виник щодо речових прав на вказану земельну ділянку, а сторонами цього спору є, з одного боку, ОСОБА_1 , який посилався на безпідставне скасування наказом Міністерства юстиції України його права власності на спірне майно, а з іншого - ОСОБА_2 , яка ініціювала вказане скасування, оскільки вважала, що право власності на нерухоме майно належить їй.

86. Враховуючи висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2025 року у справі № 910/2546/22 у розглядуваній справі Міністерство юстиції України не може бути єдиним відповідачем, незалежно від доводів та підстав позову, оскільки з ним у позивача відсутній спір про речові права на нерухоме майно.

87. Беручи до уваги те, що у заявленому спорі вирішується юридична доля майнових прав та інтересів ОСОБА_2 , а також виходячи з правової природи спірних відносин, ОСОБА_2 має брати участь у справі в якості співвідповідача.

88. Позивач клопотань про залучення ОСОБА_2 до участі у справі як співвідповідача не заявляв.

89. Процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, за своїм змістом, процесуальними правами та обов`язками є різним.

90. Оскільки Міністерство юстиції України не може бути єдиним відповідачем у цьому випадку незалежно від доводів та підстав позову, а також немає визначених процесуальним законом підстав для самостійного залучення судами ОСОБА_2 співвідповідачем, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову з цих підстав.

91. З урахуванням наведених мотивів відмови у задоволенні позову, Верховний Суд не надає оцінки іншим доводам касаційних скарг.

92. Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу учасників справи. При цьому позивач не позбавлений права на звернення до суду з відповідними вимогами до належних відповідачів.

93. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про задоволення позову, тому оскаржені судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

94. За змістом статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

95. Враховуючи, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо судових витрат

96. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

97. Виходячи із положень статей 133 141 ЦПК України суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша статті 141 ЦПК України).

98. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

99. Виходячи з того, що колегія суддів дійшла висновку про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, судові витрати, понесені Міністерством юстиції України та ОСОБА_2 у зв`язку з розглядом справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій у розмірі 12 112 грн, необхідно стягнути з позивача.

Керуючись статтями 406 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України та представника ОСОБА_2 - адвоката Пітуха Василя Івановича, задовольнити частково.

2. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 вересня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 березня 2025 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Вімерт Владислав Іванович, про визнання протиправним та скасування наказу.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства юстиції України та ОСОБА_2 по 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень на кожного у відшкодування судових витрат.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Литвиненко

Судді: А. І. Грушицький

А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров